Військовий капелан о. Микола Остафійчук: “Дехто з бійців не умів хреститися, але після обстрілів повірили у силу молитви”

Бути не тільки капеланом для бійців на передовій, а й – порадником, другом та психологом.

Саме таким став для військових в зоні АТО священнослужитель УГКЦ з Коломиї отець Микола Остафійчук.

Військовий капелан в інтерв’ю «Вільне. Інфо» розповів про волонтерство, складні моменти в гарячих точках сходу та спілкування з бійцями, яких під час обстрілу врятувала молитва.

– Не так давно ви вкотре їздили в зону АТО до бійців як капелан. Раніше навідували їх з гуманітарною допомогою як волонтер. Відколи та чому вирішили активно допомагати військовим?

– Відколи розпочалась антитерористична операція на сході країни, відтоді я разом з однодумцями збираємо необхідні речі для бійців і особисто передаємо їх у руки військовим, які служать в зоні бойових дій.

Раніше їздив до бійців як волонтер. 29 серпня цього року я вперше поїхав у зону АТО як військовий капелан. Правда, і про волонтерську місію не забуваю. Хлопцям, які захищають нас та нашу країну від окупанта, необхідна психологічна допомога.

Для них я не тільки капелан, але й – друг, порадник і розрадник.

12279063_1570068599973399_1858166573229201040_n

– У зоні АТО ви спілкуєтесь не тільки з коломиянами, але й з бійцями, які приїхали абсолютно з різних регіонів. Чи не зіштовхнулись ви з, так скажімо, неприйняттям, адже у людей неоднакове релігійне бачення?

– І справді, військові мають різні погляди та переконання у релігії. Під час перших моїх візитів я зустрічав бійців, які не вміли хреститися, хтось відкрито говорив, що не вірить у силу молитви. Та я все одно продовжував з кожним спілкуватись, прагнув приблизити до Бога.

Щодня ми спільно двічі молилися: зранку під час шикування і увечері. До тих, хто ніс службу на передовій, ми їхали. А по неділях і в свята були відправи. Кожному бійцю я дарував невеликі молитовники, навіть тим, хто ніколи раніше не молився.

І ви знаєте, після обстрілів, під які потрапили бійці, вони мені зізналися, що їм допомогла вижити молитва. Після чого вони почали вірити у її силу.

14433103_344674459203058_1115186560401532042_n

– Окрім ранішньої та вечірньої служб військові потребують духовного спілкування?

– Практично всі потребують простого спілкування, хочуть, щоб їх вислухали. Тому доводиться стати для них так, би мовити, другом. Що я роблю з великою радістю. Адже бачу, як їм легко стає на душі після того, як вони виговорюють наболіле.

У зоні АТО щодня чути вистріли. Там неспокійно. Чимало хлопців мають психологічні травми, контузії. Остання є однією з найпоширеніших проблем. У таких випадках вони потребують довгих та частих розмов.

14715643_1695825264078350_9127388512732180405_o

– Окрім психологічної підтримки, чи потребують бійці матеріальної? Чого найбільше не вистачає?

– Під час крайньої поїздки в зону АТО я побачив наступне: декілька днів йшов дощ, уночі було п’ять градусів морозу, хлопці не мали часу відпочивати, адже тримали варту на позиціях. Від негоди одяг був мокрим. Не було їм в що переодягнутися.

Тож нам доводилось розводити вогнище, щоб бійці зігрілися, і щоб могли хоча б якось висушувати верхній одяг.

Наразі ми збираємо теплий одяг, щоб відвезти військовим в зону АТО. На носі зима, тож теплих речей їм вкрай необхідно.

– Під час розмови з вами як капеланом, коли бійці діляться наболілим, що найчастіше від них чуєте?

– Всі хочуть тиші, спокою, ночей без обстрілів і будні в колі сім’ї, дітей. Я впевнений, що абсолютно всі українці бажають, аби нарешті прийшов кінець “гібридній війні”.

Розмову вела

Олена Козаченко

 

ДО ТЕМИ: