Поділитися публікацією:

Одним із найдовгоочікуваніших днів у році для дітвори є День святого Миколая. Ще за місяць дітки пишуть листи із проханням про омріяний подарунок. Цей зимовий день, якого так очікують не тільки малята, а й дорослі, несе у собі щось таємничо-надзвичайне та сімейне.

Зранку 19 грудня дітлахи прокидаються та діляться враженнями з батьками та товаришами про отримані подарунки. Але що, коли немає з ким розділити цю зимову радість?

 У Коломиї вже 12 років поспіль триває акція «Допоможи святому Миколаю прийти до дітей-сиріт». Сім з них її проводить благодійний фонд Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії. 

За допомогою цієї акції небайдужі коломияни мають можливість зробити пожертви та допомогти дітям-сиротам, напівсиротам та дітям інших категорій (малозабезпечених  багатодітних, малозабезпечених неповних сімей, дітям-інвалідам, дітям батьків інвалідів 1-ї та 2-ї груп, малозабезпечених сімей, де один із членів є інвалідом 3-ї групи, сімей вимушено переселених осіб) зустріти Миколая та отримати свій омріяний подарунок.

До цієї акції також залучено велику кількість волонтерів. Кожен з них має можливість бути в ролі ангела, який допомагає святому.

За словами керівника акції Галини Скригунець, основна частина листів та скриньок для пожертв розповсюджується по церквах, решта – школах, коледжах та інститутах Коломиї, всі інші знаходяться в палатці.

Цього року зібрано близько 1600 листів від інтернатів та фізичних осіб, більше ніж 500 листів – від дітей зі Сходу.

На стометрівці стоїть палатка, де можна взяти лист дитини та здійснити її мрію.

Уже з початку листопада триває активна підготовка до акції  «Допоможи святому Миколаю прийти до дітей-сиріт». Кожен лист здебільшого написаний рукою дитини та вміщує у собі малюнок. Листи надходять до Карітасу та отримують свій порядковий номер, після чого вносять у базу даних, пізніше –  розповсюджують. Волонтери чергують у палатці, куди підходять люди та беруть листа, чи жертвують кошти. Скриньки із пожертвами за декілька днів до Дня святого Миколая доставляють у Карітас. Зібрані кошти витрачають на здійснення бажань, які були вказані дітьми у листах.

15321582_340216056336118_612087009_o

Під час акції робота у фонді кипить: у Карітасі керівник проекту та чотири волонтери активно працюють, ведуть розмови тільки по справі. Їх всіх об’єднує одна блага справа – допомогти св. Миколаю прийти до дітей, бо ж вони так сильно його чекають!

Один з волонтерів зачитує номер та бажання дитини, керівник заносить все це у базу даних. Всі інші наклеюють на конверти наліпки із штрих-кодом та індивідуальним номером. Листів безліч.

Всі намагаються працювати продуктивно та уважно, бо одна помилка може вимагати удвічі більше часу та зусиль. Перевіряючи наявність малюнка, волонтер змушений перечитати списком потреб, оскільки діти полюбляють вписувати і недешеву техніку, що заборонено правилами акції.

Так, читаючи одного листа, волонтер підмітила важливу річ: «Інколи читаєш ці листи і розумієш, яке у тебе хороше життя!». У відповідь керівник Галина відповіла: «Не так гірко на душі, коли читаєш прості бажання діток, як тоді, коли бачиш своїми очима всю ту реальність в інтернаті».

15302262_340216206336103_1398475705_o

Волонтерство – добровільна безоплатна суспільно корисна діяльність. Волонтери приходять у будь-який зручний для них час і виконують роботу рівно стільки, скільки можуть і мають бажання. Допомагають не тільки роздавати листи, складати пакунки та збирати пожертви, а й – роздавати подарунки дітям і бачити той щасливий блиск очей. Саме у такий момент приходить розуміння того, що в твоєму житті все не так то й погано, як здається. Адже нерідко діти-сироти просять у Миколая про те, аби мати сім’ю, здоров’я чи чогось елементарного.

Варто задуматись про те, що ми маємо і навчитись це цінувати, та перестати нарікати на життя. Не забуваймо також і про тих, хто потребує нашої підтримки. Зробімо День святого Миколая для дітей-сиріт справжнім святом. Адже для цих маленьких діток пакет цукерочок від Миколая є чудом, він навіть пахне по-особливому, ви не помічали?

Автор і фото: Олена Гелетюк

ДО ТЕМИ:


Поділитися публікацією: