Поділитися публікацією:

фото: 0342.ua

Військові казарми, або “касарня”, які на початку 2000-х років ледь не зруйнували забудовники, можуть стати пам’яткою архітектури. Все залежатиме від висновку експертів та рішення Івано-Франківської ОДА.

Народний депутат Юрій Тимошенко вчора опублікував на своїй Фейсбук-сторінці відповідь на свій запит щодо цієї споруди від Міністра культури України Євгена Нищука, пише 0342.ua..

В ньому він рекомендує Івано-Франківській ОДА провести дослідження історико-культурної цінності будівлі «касарні», а також розглянути питання щодо можливості занесення споруди до Державного реєстру нерухомих пам’яток України:

15370008_1852005391703417_8099696418667151871_o

«Додам, що громаді міста Коломия набагато більше потрібна споруда «касарні» як історична пам’ятка, аніж ті будинки, які будує забудовник, що не потрібні нікому окрім самого забудовника», — зазначає Тимошенко.

Довідка: велична гарнізонна споруда біля парку К. Трильовського зведена наприкінці ХІХ ст. за проектом німецьких зодчих в мілітарному архітектурному стилі, з елементами європейського «палаццо», ідею якого запропонував сам архікнязь із династії Габсбурґів. Вона призначалася для потреб австро-угорської армії і могла б справно служити для багатьох наступних поколінь, навіть за умови їхнього перепрофілювання. У касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон «Коломия» піхотного полку крайової оборони, згодом – 3-й батальйон 36-го піхотного полку, утвореного в 1889–1901 рр. Цей будинок – свідок присутності в нашому місті останнього імператора Австро-Угорської імперії архікнязя Карла. Зупинявся тут і полковник легіону Українських січових стрільців Вільгельм-Франц фон Габсбург-Лотрінґен (Василь Вишиваний) – онук австрійського імператора Франца-Йосифа I. Із цією будівлею пов’язані біографія й доля визначного українського військовика, сотника УГА Гриця Голинського, команданта Гуцульського куреня в 1919 р., якого розстріляли більшовики у Станіславі 1941 р.

 


Поділитися публікацією: