Поділитися публікацією:

Фото ілюстративне

МЕРТ найближчим часом порекомендує уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування, що діяв в Україні з 1 жовтня 2016 до 1 січня 2017 року, і ввести його на постійній основі.

Таким чином, 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок на соціальні товари може бути відмінена, пише LIGA.net.

“Проект рішення про скасування держрегулювання буде найближчим часом опубліковано на офіційному сайті міністерства для обговорення”, -говориться в повідомленні МЕРТ.

Як пише видання, українські чиновники називають норму про держрегулювання цін на продукти пережитком минулого.

За словами глави ради НБУ Богдана Данилишина, де-юре постанову №1548, якою встановлено вищезазначені повноваження, не скасовано. Однак де-факто з 2014 року вона не працює, тому що в Україні введено мораторій на перевірки бізнесу, а також розформована Держцінінспекція, яка контролювала правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню. Функції розформованої в 2015 році Держцінінспекції нібито передані Держстату, звіти якого не відповідають реальній ціновій динаміці.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає, що втручання у формування цін на продукти спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін і створює можливості для зловживань.

Погоджується з ним і генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

“Ще в 2014 році профільні асоціації виступали за скасування цієї постанови, оскільки вже тоді вона не працювала, але при цьому давала можливість чиновникам отримувати відкати”, – говорить він. І це легко доводять цифри.

За даними прес-служби МЕРТ, дослідження, проведене за підсумками експерименту, показує, що припинення державного цінового регулювання істотно не вплинуло на динаміку цін на ринку і споживчі настрої громадян.

Міністерство проаналізувало динаміку цін на продовольство і прийшло до висновку, що в четвертому кварталі 2016 при інфляції в 5,6% проти 1,4% в 2015 році ціни на продукти харчування росли меншими темпами – 4,5% проти 5,4%.

Динаміка цін щодо 17 груп товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках в межах 3-10% ціни зросли по семи групах товарів, більше 10% – по п’яти.

У МЕРТ відзначають, що найбільше зростання цін в четвертому кварталі 2016 року зафіксовано в категорії молочних продуктів (10-22%) і на курячі яйця (40%).

При цьому подорожчання молочки в МЕРТ пояснюють сезонним фактором і зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо цін на яйця в міністерстві відзначили, що груднева ціна на них в 2016 році була нижчою, ніж в грудні 2016- го (20,95 грн проти 24,27 грн за десяток), тобто ціни “відновилися після їх катастрофічного падіння навесні і в середині року (до 9-10 грн за десяток)”, коли український експорт цієї продукції був обмежений через підозри в зараженні сальмонелою, що призвело до перенасичення ринку.

Також, за результатами аналізу експерименту, немає ефекту і від встановлення нормативів рентабельності в 2-15% в залежності від регіону і виду продукції, оскільки фактична рентабельність виробництва харчових продуктів значно вище, і тільки офіційно за даними Держстату становила 4,8% за 2015 рік.

У той же час, за даними Держстату, в 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) становив 124,5%, у 2015 році – 140,1%, в 2016 році – 103,2% (при цьому в минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

У січні 2017 року ми також спостерігаємо істотне зростання цін на соціально значущі види продовольства: хліб протягом місяця зріс в ціні на 2%, яловичина і молочні товари – в межах 5%, овочі – на 8%, картопля – на 12%.

При цьому зростання цін не пов’язане з дефіцитом продовольства.

За даними Данилишина, в середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство, а у населення з найнижчими середніми доходами на душу витрати на їжу перевищують 80% всіх сукупних витрат.

“Тобто фактично вони перебувають у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат становилять витрати на продовольство)”, – говорить він.

 

Незважаючи на проведені дослідження, очікуваного ефекту від скасування держрегулювання цін в МЕРТ не оприлюднюють.

Данилишин вважає, що скасовувати держрегулювання зараз не час.

“Нинішня соціально-економічна ситуація не може бути аргументом на користь доцільності усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування”, – говорить він, додаючи, що можуть активізуватися недобросовісні підприємці-спекулянти.

На думку Данилишина, процес скасування адміністративного регулювання цін на продовольство навіть в стабільних умовах розвитку країни повинен супроводжуватися запровадженням адресних програм продовольчої підтримки для найуразливіших верств населення.

 


Поділитися публікацією: