Поділитися публікацією:

Фото ілюстративне 
Традиційно на початку року український політикум набирається снаги перед новим забігом і готується до наступних раундів боротьби. Тому значних подій, які б кардинально змінили розстановку сил на політичній арені, у січні не було. І поки політики відпочивали, ми подивились, як змінювались індекси впливу партій, а також порівняли їхні значення в січні 2016 й у січні 2017.

Порівняно з січнем 2016 в перший місяць 2017 року БПП „Солідарність“ продовжує нарощувати вплив, проте значно меншими темпами

БПП „СОЛІДАРНІСТЬ“

Головними конкурентами за приростом впливу протягом усього року були ВО „Батьківщина“ та БПП „Солідарність“. І якщо в січні 2016 року пропрезидентська сила з великим відривом ішла попереду, то вже починаючи з лютого партія не тільки поступилась першою сходинкою БЮТівцям, але й опустилась на третє місце. У подальшому „Солідарність“ намагалась хоча б утримувати другу позицію за збільшенням впливовості, однак удавалось це їй далеко не завжди. У підсумку порівняно з січнем 2016 в перший місяць 2017 року БПП „Солідарність“ хоч і продовжує нарощувати вплив, проте робить це значно меншими темпами — +7,7 у 2017 проти +17,8 роком раніше.
І все ж вплив зростав щомісяця, незважаючи на постійні песимістичні прогнози експертів. Збільшення відбувалось за рахунок зміцнення позицій „Солідарності“ в регіонах. Не виняток і січень 2017 року. Експерт із Рівненської області зазначає, що на початку року бюджетна комісія облради виділила більшу частку обласних коштів на розвиток саме тих районів, інтереси яких у раді представляють БППшники.
Проявами могутності партії на національному рівні були прийняття законів і кадрові призначення. Наприклад, той факт, що Юрій Луценко обійняв посаду генпрокурора в травні 2016, забезпечив партії один з найкращих результатів за рік — +13,9. Загалом у період із січня 2016 по січень 2017 приріст її впливу становить майже +143, що є другим результатом після ВО „Батьківщина“, чий показник у півтора рази більший — +223.

Уподовж 2016 „Батьківщина“ демонструвала беззаперечне лідерство за приростом впливу

ВО „БАТЬКІВЩИНА“

На відміну від БПП цьогорічний січневий показник „Батьківщини“ кращий за минулорічний — +13,8 проти +8,1. Уподовж 2016 „головні опозиціонери“ демонстрували беззаперечне лідерство за приростом впливу. На думку експертів, цей вплив полягає не так у здатності приймати потрібні рішення, як у можливості заважати робити це провладним партіям. Додаткові бали заробляє „Батьківщина“ і в регіонах. Зростання впливу партії в сільській місцевості продемонстрували результати грудневих виборів до об’єднаних громад, де „Батьківщина“ впевнено отримала перемогу на більшості округів. Проте трапляються в партії й кадрові проколи, які часом уповільнюють темпи зростання. Наприклад, на початку цього року Рівненській обласній організації довелось виключити з партії та з фракції у Рівненській міській раді одного зі своїх членів — Олександра Бабата, фігуранта декількох скандалів. Не обійшли проблеми і Волинський обласний осередок, у якому понад півроку тягнеться конфлікт між декількома депутатами фракції в облраді та головою обласної організації Олегом Кіндером. Останній навіть вирішив ініціювати відкликання дев’ятьох „депутатів-відступників“. Це, звісно, посприяло тому, що темпи приросту впливу партії порівняно з груднем скоротились на 2 в. п.

Політичні сили борються з народними обранцями, які голосують у місцевих радах усупереч партійній позиції

Цікаво, що процедурою відкликання депутатів вирішили скористатись партії в декількох областях. Таким чином політичні сили борються з народними обранцями, які голосують у місцевих радах усупереч партійній позиції. Так, у Херсонській міській раді мандатів можуть позбавити дев’ятьох депутатів — порушників партійної дисципліни. Причому ці депутати представляють різні фракції. Ініціюється відкликання мандатів у декількох депутатів Дніпровської міської ради. Партійне керівництво укручує хвости неслухняним членам і зміцнює внутрішню дисципліну. У майбутньому відкликання партійних порушників змінить розстановку сил у багатьох регіонах. Як і на чию користь — незабаром побачимо.

РПЛ постійно намагалась конкурувати з „Батьківщиною“ за ”звання „головний опозиціонер“

ІНШІ ПАРТІЇ

А поки що повернемось до ретроспекції. Радикальна партія Олега Ляшка постійно намагалась конкурувати з „Батьківщиною“ за звання „головний опозиціонер“. Проте це їй не сильно вдавалось. Сукупний приріст впливу РПЛ за рік тільки +10,8. Іноді партія демонструвала навіть зменшення впливу. Зрозумівши всю даремність змагання з таким майстром політичної інтриги, як Юлія Тимошенко, Олег Ляшко пішов на перемовини з провладними силами. Про це можна судити з голосування фракції РПЛ на підтримку проекту бюджету на 2017 рік.

ВО „Свобода“ хоч і не має своєї фракції в парламенті, проте нарощувала вплив протягом року

Ще одним конкурентом РПЛ є радикали не за назвою, а за покликанням — ВО „Свобода“. Партія хоч і не має своєї фракції в парламенті, проте нарощувала вплив протягом року досить непоганими темпами, і за 13 місяців її показник склав +64. На відміну від РПЛ свободівці жодного місяця не показали скорочення впливу. Партія активно працює в регіонах, особливо базових для неї. Саме це і дає „Свободі“ змогу не пасти задніх.
Найбільше уповільнення росту, якщо порівнювати два січні, демонструють іще одні опозиціонери — „Самопоміч“. Партія йшла до такого результату доволі послідовно. Зниження темпів відбувалось місяць за місяцем. Незрозуміла позиція під час „коаліціади“, „злив“ виборів міського голови Кривого Рогу, слабка регіональна структура та неякісний підбір кадрів на місцях і, нарешті, розтягнутий на невизначений термін сміттєвий скандал — й ось маємо в січні 2017 року найгірший індекс впливу „Самопомочі“ за 13 місяців (−3,1).

У ВРУ партія „Опозиційний блок“ голосувала та поводилась часто не як опозиція, а як партнер чинної коаліції

„Опозиційний блок“ показав сукупний приріст впливу +51, що нібито є непоганим результатом, проте експерти очікували від партії більшого. На їхню думку, опоблоківці не реалізували всього свого потенціалу. У ВРУ партія голосувала та поводилась часто не як опозиція, а як партнер чинної коаліції. До цього також слід додати постійні внутрішні сварки. Наприклад, у січні 2017 з’явились чутки про можливий розкол партії по лінії Ахметов — Льовочкін. А тут ще й опоблоківець Нестор Шуфрич виступив у прямому ефірі російського телебачення під час загострення на фронті. Таке може не пробачити навіть електорат ОБ. Грає не на користь партії й активна діяльність одного з її основних конкурентів — „Нашого краю“. Останній, хоч і не має фракції в Раді, показав +25,3 сукупного приросту впливу за 13 місяців. Додамо до цього другий результат нашокраївців на виборах до територіальних громад, де ОБ опинився навіть не в п’ятірці лідерів. Не дає нудьгувати „Опоблоку“ й партія Рабіновича — Мураєва „За життя“, яка увірвалась у політичний простір у листопаді на хвилі влаштованих нею протестів.

Лузером року став „Народний фронт“

Лузером року став „Народний фронт“. За 13 місяців сукупне падіння впливу склало −69. У грудні з’явилась надія на реанімацію партії, коли вперше показник НФ не опустився у від’ємну площину, а завмер біля нуля. Проте січень розвіяв ці надії — −9,5. Напевно, новорічний скандал з нардепом від „Народного фронту“ Сергієм Пашинським дався взнаки.
У 2016 році серед партій були як фаворити, так і відверті невдахи. Що принесе 2017 рік, доволі складно передбачити. Сказати можна одне: нудьгувати не доведеться.

Поділитися публікацією:
Теги: