Поділитися публікацією:

Фото ілюстративне

Підняти зарплату – не найголовніше з точки зору уряду і державного кошторису. Важливіше забезпечити дотримання цієї норми, інакше досягти того, що міністр соціальної політики Андрій Рева називає “розширенням бази нарахувань” для потреб Пенсійного фонду, буде непросто.

З цією метою в тому числі посилили відповідальність, передбачену статтею 265 КЗпП, за порушення законодавства про працю. Йдеться про те, що допуск неоформленого працівника, оформлення не на повний робочий день того, хто трудиться повний день, виплата зарплат без сплати ЄСВ буде коштувати фізособі-підприємцю або підприємству 30 мінімальних зарплат – 96 тис грн.

Після введення таких санкцій закономірно мав виникнути питання, як і хто буде здійснювати контроль, а також наділений цей суб’єкт необхідним обсягом повноважень для виконання таких завдань.

Це питання поставили в Мінсоцполітики. Паралельно почалися перетворення в роботі Держінспекції праці. У грудні 2016 року у громадське обговорення було винесено новий порядок проведення перевірок цим органом та його структурними підрозділами.

Даний порядок поки не затверджений: бізнесу дають можливість адаптуватися. Протягом першого кварталу 2017 року підприємці зможуть привести свою діяльність у відповідність до нових вимог.

Стаття 265 КЗпП передбачає, що порушення може бути виявлено як безпосередньо на підприємстві, так і постфактум. Що мається на увазі?

Наприклад, при наявності судового рішення, в тексті якого встановлені порушення порядку працевлаштування або умов праці роботодавцем, Держінспекція праці має право складати свій документ – акт перевірки з відповідним реагуванням і накладенням своїх санкцій.

Другий варіант – виявлення порушень під час перевірки. Для її проведення можуть бути такі підстави: звернення співробітника або фізособи, що працює без оформлення, рішення глави Держпраці, суду, повідомлення правоохоронців, інформація Держстату в разі наявності боргу по зарплаті, ГФС і ПФ.

Ініціювати перевірку також зможе інспектор праці в разі проведення ним інспекційного відвідування для інформування підприємця.

Останній пункт дуже цікавий. Виглядає він приблизно так. Приходить інспектор, щоб провести інформування або профілактичну лекцію, і тут у нього з’являються підозри, що потрібно провести перевірку.

Щоб її почати, інспектору потрібно повідомити про це в Держпраці або до територіального підрозділу. Швидше за все, вистачить телефонного дзвінка.

Посвідчення співробітника Держпраці досить для того, щоб пройти на територію підприємства і провести перевірку. Інспектор не зобов’язаний показувати напрямок або повідомляти, за чиїм зверненням або заявою він прибув, тим самим зберігаючи конфіденційність інформації про джерело.

Участь у перевірках можуть брати представники профспілки – за згодою перевіряється і якщо співробітники є членами профспілки.

Також інспектор має право вдатися до допомоги правоохоронців. Генпрокурор Юрій Луценко, ймовірно, не упустить можливості зробити пару постів для Facebook і виступити мірилом правосуддя.

До слова, камеральна перевірка або інспекційне відвідування не повинні тривати довше десяти днів, а перевірка суб’єктів малого та мікропідприємництва – не більше двох днів.

Повернемося до того, чому мова йде про посилення повноважень інспекторів.

Так, на підставі посвідчення підприємець повинен допустити інспектора в будь-який час в будь-які приміщення, в яких використовується наймана праця, і надати будь-які документи. Інспектор має право задавати питання керівнику і співробітникам усно і письмово, при свідках і без них.

Крім того, інспектор має право фотографувати, знімати відео і записувати аудіо, і ці матеріали долучаються до акта перевірки.

Уже не пройде варіант: “А ми не відкриємо двері”.

Виходячи з норм статті 265 КЗпП у їх оновленому вигляді, створення інспектору перешкод обійдеться в три мінімальні зарплати – 9 600. Якщо ж перевірка пов’язана з виявленням неофіційних трудових відносин та виплат зарплат без сплати ЄСВ, штраф зросте до ста мінімальних зарплат – 320 тис грн.

Комерція в силі. Якщо пустити – інспектор виявить неоформлених працівників, і тоді доведеться заплатити 96 тис грн, якщо не пустити, – 320 тис грн. І, звичайно, сплата штрафу не звільняє від усунення порушень.

У той же час, на певні моменти Мінсоцпраці вплинути не в силах. Мова йде про суди і властивості вітчизняних підприємців знаходити з ними консенсус. Якщо цей консенсус не буде знайдений на стадії перевірки з інспектором, є ще як мінімум дві інстанції “врегулювання”.

Так, порядок притягнення до відповідальності визначається постановою уряду №509 від 17 липня 2013 року. У переліку таких, що втратять юридичну силу внаслідок прийняття нового положення про порядок проведення перевірок, цей документ не значиться, отже, він поки актуальний.

Алгоритм простий. Інспектор складає акт і протягом десяти днів приймає рішення про накладення штрафу. Потім протягом 15 днів воно розглядається за участю представника суб’єкта. Справу розглядає уповноважена керівна особа Держінспекції праці.

Постанова про притягнення до відповідальності, винесене за результатами розгляду, може бути оскаржено в суді. Таким чином, порозумітися можна буде і в суді, і в самій комісії – де будуть вигідніше умови. Як зараз популярно говорити, конкуренція призводить до зниження ціни.

У той же час, для сумлінних роботодавців порядок передбачає додаткову опцію: аудит дотримання норм трудового законодавства.

Керівник підприємства може сам ініціювати перевірку. Якщо порушень не встановлять, йому видадуть довідку, якщо встановлять – акт та припис на усунення порушень з терміном виконання три і більше місяців.

Різниця в тому, що перевірка може бути несподіваною для підприємства і спричинити неприємні фінансові наслідки. Замовлення ж послуги дозволить підприємцю протягом терміну виконання приписів спокійно говорити: “Ми працюємо над усуненням своїх помилок”.

У пояснювальній записці до документа його ініціатори вказують, що він буде стимулювати роботодавця дотримуватися законодавства про працю та зайнятість.

Однак багато малих підприємств після сплати таких штрафів можуть припинити господарську діяльність. Санкція може бути істотною, але вона не повинна знищувати порушника і не повинна сприяти корупції.

Джерело 


Поділитися публікацією: