Поділитися публікацією:

Фото взято з архіву

Нейрохірург Ігор Курілець розповів про те, що відчувають колишні фронтовики і як кожна людина може зробити свій вклад в перемогу.

Як розповів військовий лікар для Gazeta.ua після повернення до мирного Києва було дуже важко звикнути до того, люди починають забувати про військові дії.

“Після АТО було дивно ходити Києвом. Країна поділилася на два табори: одні сидять в окопах, інші – в ресторанах. На початку всі цікавилися, зараз усі хочуть забути й жити звичайним життям”, – говорить військовий нейрохірург.

“До служби в АТО уявлення не мав, як виглядають бойові поранення. Зараз легко вправляюся з ними. Мені казали, що я поїхав воювати за Порошенка. Так, є люди, які наживаються на війні. Але ніхто не хоче зрозуміти, що під мінами гинуть наші хлопці. Я їхав для того, щоб допомогти їм. В Україні 700 нейрохірургів. Із них у зоні АТО були 20”, – розповідає лікар.

“На Донбасі війна через те, що місцевим байдуже. Говорять: “Нам все равно, лишь бы мир”. Але мир не може прийти просто так: це перемога однієї зі сторін. Якби кожна людина вклала в перемогу трішки свого, то бійцям не довелося б вмирати на передовій. Не купляйте російські товари, не слухайте російських співаків. Не обов’язково їхати з автоматом на передову. Не розумію, як можна торгувати з окупантами. Як можна не любити свою країну. Так, у нас не все ще виходить, але це наші внутрішні проблеми. Нам не потрібно ніяких помічників зі Сходу”, – каже Ігор Курілець.

“Від війни втомлювався. Телефоном підтримувала морально. Хотіла приїхати. Але я заборонив. Якось обговорювали з нею, де краще замовити бенкетний зал для весілля. А потім якесь шипіння й хтось включився в розмову. Я тоді кажу: “Сепари, у вас там можна зал замовити?” І зв’язок одразу обірвався”, – пригадав нейрохірург.

Ігор Курілець усього пробув у зоні бойових дій 15 місяців. Спочатку – у Харьківському військовому госпіталі, потім – у Лікарні швидкої допомоги в Маріуполі.


Поділитися публікацією:
Теги: ,