Поділитися публікацією:

Фото ілюстративне

Сьогодні, 15 березня, відбувається чергова сесія Івано-Франківської міської ради. Депутати прийняли програму покращення діагностики, лікування та профілактики злоякісних новоутворів на 2017-2020 роки. Обсяг фінансування – 9734,8 тис.грн.

У програмі йдеться про те, що ризик захворіти на рак збільшується у зв’язку з несприятливою соціально-економічною ситуацією, поширенням тютюнопаління, вживанням низькосортного алкоголю, незадовільним харчуванням, старінням населення тощо.

Щорічно в місті діагностується 740-770 випадків раку. Контингент онкологічних хворих в місті складає більше 3 тис. осіб. До 30 відсотків хворих помирають до року з моменту встановлення діагнозу. Щороку в місті помирає від злоякісних пухлин 350-370 осіб, з них 35 відсотків – працездатного віку. Особливою проблемою в структурі онкозахворюваності є рак грудної залози. Щороку виявляється 320-330 нових випадків, що складає 43-45% від усіх захворівших в обидвох статевих групах. Запущеність даної патології становить 24-27%.

У структурі захворюваності чоловіків переважають злоякісні пухлини легень, шкіри, передміхурової залози, шлунка, захворювання лімфоїдної та кровотворної системи (54,5 відсотка), у жінок – рак грудної залози, шкіри, тіла матки, шийки матки, ободової кишки (53,8 відсотка). Через незадовільне фінансування закладів, низький рівень їх оснащення діагностичною апаратурою , низьку онкограмотність населення, затратне і малоефективне лікування, залишається високим відсоток хворих, у яких захворювання діагностується на пізніх стадіях і як наслідок, висока смертність.

Тенденції до зростання захворюваності та смертності від злоякісних пухлин, залежність онкопатології від наслідків аварії на ЧАЕС свідчать про надзвичайну гостроту проблеми, що обумовлює необхідність продовження заходів протиракової боротьби, що були реалізовані у попередній регіональній програмі, не тільки закладами охорони здоров’я, але й установами та закладами усіх галузей економіки, освіти, науки, культури, засобів масової інформації.

Комплексний підхід до розв’язання цієї проблеми зберігається і тривалий час буде актуальним, потребує розвитку і удосконалення.


Поділитися публікацією: