44444444-1-e1490022750978

Фото: kurs.if.ua

Кабмін спільно з Укргідроенерго розробляють та затверджують “Програму розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року”, яка, зокрема, передбачає побудову Верхньодністровського каскаду ГЕС. Вартість проекту колосальна – 28 мільярдів гривень. І поки чиновники потирають руки, плануючи, як ділити гроші, місцеві жителі, екологи, громадські активісти б’ють на сполох, адже втілення проекту загрожує знищенням Дністра та затопленням сіл в околицях річки.

Загалом, у світі деякі види енергії вважаються “зеленими”. Це сонячна, вітрова енергія, а також малі ГЕС. От тільки в планах української влади побудова далеко не малих ГЕС, йдеться в сюжеті Народного контролю.

“Загальна встановлена потужність шести ГЕС складатиме 390 мВт, тобто це досить-таки серйозні великі електростанції. Каскад цих електростанцій можна би було порівняти з Дніпровськими ГЕС”, – каже доктор технічних наук, професор Людмила Архипова.

А головне, будувати потужні ГЕС держава зібралася в одному з семи чудес України – Дністровському каньйоні.

Жителі сіл в околицях Дністра, науковці, екологи та громадські активісти такою політикою уряду шоковані, адже проект загрожує знищенням природних парків, флори та фауни Дністра та навіть затопленням сіл.

Та у гідроенергетиків свої аргументи. У відповідь на запит Укргідроенерго повідомило, що, мовляв, побудова каскаду ГЕС допоможе боротися із паводками та мінімізувати їх наслідки.

“У Карпатах найгустіша в Україні гідромережа. Маленькі річки в Карпатах не врегульовані, що також збільшує небезпеку повеней”, – пише ПАТ “Укргідроенерго”.

Люди, що мешкають в околицях мальовничої річки, пам’ятають лише три великі паводки. Останній у далекому 2008, коли через надмірну кількість опадів розлилися всі ріки, а не тільки Дністер. У випадку ж побудови ГЕС готуються до найгіршого.

На сполох б’ють і науковці.

“Велика гребля створює велике водосховище. І тут якраз таки не гребля, а більше водосховище створюють такі-от екологічні проблеми”, – каже доктор технічних наук, професор Людмила Архипова.

“Те багатство, яке має Галицький національний природний парк і інші парки по Дністру, буде знищене”, – додає голова ГО “Еко Галич” Володимир Бучко. 

Чому ж попри протести громадськості та науковців Кабмін та Укргідроенерго таки намагаються проштовхнути проект. Виявляється, справа у грошах.

“На цей проект виділяється 1,1 млрд євро з Світового банку під дешеві кредити. Тому київські чиновники біля цього проекту потирають руки”, – каже лідер “Народного контролю” Івано-Франківщини Володимир Гергелюк.

Лише на саме виготовлення проекту ПАТ “Укргідроенерго” готове витратити 155 млн грн. Загалом же побудова Верхньодністровського каскаду ГЕС має обійтися майже у 28 млрд грн.

Тендер на виготовлення проекту відкритий, але переможцем, ймовірно, стане ПАТ “Укргідропроект” з Харкова. Це колишній потужний державний проектний інститут. У 1990-ті роки він перейшов на ринкові рейки і нині входить до складу проектного комплексу “Грант”, що належить банкіру Саркісу Симов’яну (банк “Грант”).

Крім Укргідропроекту, в Україні немає інших установ, які можуть проектувати об’єкти великої гідроенергетики. Шанс на участь іноземних фірм примарний. Монополізм підтверджує і Укргідроенерго: “У решті проектів проектувальником є ПАТ “Укргідропроект”, м. Харків”, – йдеться у листі підприємства.

Щоб хоч якось заспокоїти громадськість і науковців, у тендерній документації з’являються вимоги про залучення провідних інститутів НАНУ до оцінки впливу проекту на природу. Тільки от кошти на виготовлення проекту прагнуть витратити до проведення досліджень.

2017-03-21_153835

Логіка гідроенергетиків проста: вдасться витратити кошти на виготовлення проекту – вже добре. Навіть якщо потім нічого не побудують – не біда, адже кошти до того часу вже осядуть у кишенях олігархів.

Громадськість та науковці вже звернулися до уряду з вимогами змінити свою програму розвитку гідроенергетики та виключити звідти побудову Верхньодністровського каскаду ГЕС. Натомість зосередитись на туристичному розвитку регіону.

“В нашій області минулого року було понад 2 млн туристів, і це більше ніж в інших областях України. Тому, відповідно, напевно, найкраща стратегія розвитку нашої області, Карпатського краю – це розвиток туризму. Будувати електростанції і знищувати цей туристичний потенціал – це є злочин з точки зору найкращого використання цієї території”, – каже доктор технічних наук, професор Людмила Архипова.

Якщо ж чиновники не прислухаються до людей, активісти готуються відстоювати Дністер у судах.

ДО ТЕМИ: