Поділитися публікацією:

В українській судовій практиці узаконили використання детектора брехні. Як з’ясували журналісти «Фр аз и» , нововведення введено згідно з прийнятим у 2017 році держстандарту, однак, експерти вважають ідею використання поліграфа вкрай невдалою.

Потерпілих та обвинувачених можуть змусити примусово пройти перевірку, і з імовірністю 80% отриманий результат буде прийнятий як доказ. Однак, за словами юристів, норми використання поліграфа прописані таким чином, що небажання проходити перевірку фактично вважається визнанням провини, повідомляють «Вести» .

Випадки, коли в судах призначають перевірки на детекторі брехні, зустрічаються все частіше. Як свідчить Реєстр судових рішень, з клопотаннями про проведення експертиз в основному звертаються слідчі.

В Єдиному реєстрі судових експертів фахівців-поліграфологів поки немає. Тому в судах залучають приватних фахівців, яких слідчий або суддя визнає в якості експерта згідно ст. 7 закону «Про судову експертизу». «Є кілька важливих моментів. У 2017 році прийнято держстандарт, яким встановлено вимоги до всіх поліграфів в Україні. Єдиний поліграф в Україні, який відповідає цим нормам, – це вітчизняний RUBICON (вартість – близько $ 3000) »- розповідає виконавчий директор Всеукраїнської асоціації поліграфологів (ВАП) Володимир Ведмідь.

Другий момент стосується самих експертів. Більшість отримали освіту в приватних структурах, які готували фахівців, не маючи ліцензії на надання освітніх послуг. «В Україні діє закон« Про освіту », який передбачає порядок отримання освіти та підвищення кваліфікації. Дуже часто суди відмовляють у залученні експертиз на тій підставі, що вони проводилися на обладнанні, яке не відповідає ДСТУ, або поліграфологами без відповідного документа про освіту. Адвокати легко розбивають такі експертизи », – додає Ведмідь.

«Єдиної думки у суддів про застосування поліграфа поки немає. Судді керуються своїм суб’єктивним рішенням і часто застосовують звичайні довідки від поліграфологів, отримані в ході приватного звернення. Такі довідки мають консультативний характер, але для формування суб’єктивного переконання судді ця довідка має дуже значну силу. Коли думка сформована, то вони «підтягують» інші докази, щоб довести своє суб’єктивне переконання », – кажуть в ВАП.

На думку адвоката Івана Лібермана, існуючі норми, які регламентують використання в українських судах поліграфів, перетворюють їх в небезпечний інструмент. «На поліграфологічну експертизу мають право відправляти не тільки підозрюваних, а й свідків. У наших реаліях від свідка до підозрюваного – один крок, – каже Ліберман. – І хоча, згідно з нормами КПК, показання свідків не можна використовувати проти них самих, але це тільки в даному кримінальному провадженні. У новому виробництві – можуть. З одного боку, це добре. Знаю реальну справу, в якому бандит виступає в ролі свідка. Захист потерпілого хотіла допитати його на поліграфі, щоб на основі нових даних відкрити виробництво за іншою статтею КК. Але адвокат бандита прорахував такий хід. Але може бути і зворотна ситуація: коли сторона злочинця зверне слова чесного свідка проти нього самого », – пояснив Ліберман.

Важливий нюанс: якщо в демократичних країнах проходження поліграфа для свідка – справа добровільна, то в Україні, по суті, воно є вимогою суду.

«Це означає, що якщо невинна людина не хоче йти на поліграф, вважаючи, що його результат може бути підтасований, то це буде оцінюватися як винність: мовляв, є що приховувати, – говорить Ліберман. – Таким чином, це ще й обмежує ст. 63 Конституції (право не свідчити проти себе і близьких), бо так чи інакше людини порахують винним. Так що скоро такі експертизи будуть застосовувати наліво і направо. У тому числі і проти самих суддів, якщо їх рішення буде когось не влаштовувати ».

Поліграф ( “детектор брехні”) – технічний засіб, що використовується при проведенні інструментальних психофізіологічних досліджень для синхронної реєстрації параметрів дихання, серцево-судинної активності, електричного опору шкіри, а також, при наявності необхідності і можливості, інших фізіологічних параметрів з подальшим представленням результатів реєстрації цих параметрів в аналоговому або цифровому вигляді, призначеному для оцінки достовірності повідомленої інформації.

ДО ТЕМИ:


Поділитися публікацією: