Поділитися публікацією:

Керівник “АВЕ Івано-Франківськ” Михайло Вінтоняк розповів про “підводні камені” Закону “Про відходи”: що слід змінити, щоб прикарпатці почали сортувати сміття і не платили штрафи за порушення норм закону, – пишуть “Версії”

З 1 січня 2018 року українці зобов’язані сортувати сміття. Відповідний закон ухвалили майже шість років – у 2012 році до Закону України «Про відходи» додали пункт “і”, яким “забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах неперероблених (необроблених) побутових відходів”.

Та чи готова Франківщина переходити на роздільний збір відходів? Адже навіть Івано-Франківськ контейнерами для сортування сміття не забезпечений на 100%. Що ж тоді говорити про районні міста і села. Окрім того немає сміттєсортувальних станцій, не говорячи вже про сміттєпереробні заводи. Їх функцію частково виконують безхатьки та цигани вже на самому полігоні. Відсортовані “дорогоцінні” компоненти – метал, папір та скло – в результаті потрапляють до “чорних бізнесменів”.

За порушення закону передбачена система штрафів: для населення – від 340 до 1360 грн, для юридичних осіб – від 850 до 1700 грн. Однак, хто контролюватиме роздільне збирання відходів та виписуватиме штрафи – наразі не зрозуміло.

Забезпечувати умови для сортування сміття за видами для його подальшої переробки та утилізації мають місцеві органи влади. Проте без фінансового забезпечення згори це запровадити сьогодні нереально. Можна сподіватися на іноземних інвесторів, але через корупцію, законодавчу та політичну нестабільність вони не поспішають “заходити” ні в Україну, ні на Прикарпаття зокрема.

Здавалося б, що більшість прикарпатців насправді готові сортувати відходи, бо хто ж не хоче, що в “рідному домі” було чисто. В нашому регіоні чи не кожен другий мешканець був у Європі і на практиці побачив, як працює ця система. Однак реалізувати це вдома виявилось доволі проблематично.

Версії поцікавились у директора компанії “АВЕ-Івано-Франківськ” Михайла Вінтоняка, що насправді заважає прикарпатцям дотримуватись норм закону?

Цей закон недосконалий і недопрацьований. На мою думку, він не має серйозного майбутнього. Коли депутати голосують за такий закон, вони повинні зрозуміти, що населення потрібно чимось заохотити, а не лякати штрафами, – відмічає Михайло Вінтоняк. – Ми до прикладу, вже давно розставили по місті(м. Коломия, – ред.) контейнери під ПЕТ-пляшку, хоча ніхто нас не зобов’язував це робити. Розпочали сортування сміття на місцях, але лише десь 60% коломиян викидає ПЕТ-пляшки у ці контейнери, інші продовжують виносити все сміття в одному пакеті – і органіку, і скло, і пластик. Окрім того, переробка втор.сировини зараз недорога, по суті, ми працюємо собі в збиток. Хоча завдяки цьому зменшується об’єми ТПВ і відповідно зменшується вигрузка на полігон“.

Розірвати замкнене коло можуть самі ж парламентарі, коли внесуть поправки до закону.

Я думав, що вони внесуть вимогу до державної влади щодо закупки і встановлення сортувальних ліній. Так, вони насправді дороговартісні, але тоді б усі питання були зняті”, – впевнений Михайло Вінтоняк.

В законі чітко написано, що відповідальність за сортування покладається на споживачів та органи місцевого самоврядування. Останні якраз і повинні займатися вивозом сміття і створювати відповідні умови. Тож якщо на старті місцева влада зможе заручитись підтримкою держави, то “сміттєве питання” зможе таки зрушити з мертвої точки.

ДО ТЕМИ:


Поділитися публікацією: