Поділитися публікацією:

Не встигши набрати обертів, передвиборча кампанія з обранням парламентарів до Верховної Ради дев’ятого (позачергового) скликання вже й добігає кінця. Одначе швидкоплинність цьогорічних парламентських перегонів аж ніяк не позначилася на «чистоті» виборчого процесу. Думкою громадян так само намагаються маніпулювати, їх вводять в оману. Брудні політтехнології стали ще агресивнішими, бо до Парламенту намагаються потрапити і колишні регіонали, і учорашні урядовці, і двійники-заробітчани.

Отже, станом на 26 червня балотуватися у Верховну Раду в одномандатних виборчих округах має право 3171 кандидат. Самовисуванцями балотуються 1735 осіб, ще 1436 кандидатів на парламентські вибори висунули політичні партії. Серед них – знову клони чинних нардепів, однофамільці відомих українців. Одних тільки Зеленських (за даними ЦВК) цього разу до Верховної Ради йде вісім чоловік!

Варто зауважити, що такі «швидкі» перегони можуть і лиха наробити. Якщо не в усій Україні, то в окремих округах – цілком реально. Бо там, судячи з моніторингу кандидатів, які намагаються отримати мандат народної довіри, чимало так званих «політичних конформістів», або, як кажуть у народі, пристосуванців – які не мають ні чітких політичних позицій, ні свідомого уявлення про те, яку Україну вони збираються будувати.

Їм це не потрібно. Бо вони, як ті «хамєлєони», швидко міняють і окрас, і «внутрішню сутність», майстерно адаптуючись до політичної розстановки сил. Це – чи не найогидніша хвороба вітчизняного політикуму. І на жаль, інфікованих на цю недугу можна зустріти у будь-якій партії. Навіть ЗЕ-команді, яка передусім обіцяла народу «нові обличчя» з незаплямованою політичною репутацією, без «родинних зв’язків» зі старою корумпованою Системою. Узяти, приміром, 88-й виборчий округ. Там від президентської команди йде Андрій Шевченко. Хто він і чого його виборцям від нього чекати? Давайте з’ясовувати, аби знову не помилитися у своєму виборі…

Своє обличчя цей кандидат народу не показує, з електоратом не спілкується, тож мало хто з потенційних виборців здогадується, що ЦЕЙ Андрій Шевченко не має жодного стосунку ні до перемог вітчизняного футболу, ні до посла України в Канаді, де зараз працює відомий у світі журналіст, громадський діяч і правозахисник Андрій Шевченко.

Андрій Шевченко, який балотується по 88-му округу

Хто ховається в команді ЗЕ?

Партія «Слуга народу» – це абсолютно нова політична структура в Україні, яка з’явилася, так би мовити, ситуативно: під нового Президента, аби він зміг завести у парламент власну «команду підтримки». І нам обіцяли, що до Верховної Ради поведуть чесних, порядних і з незаплямованою політичною репутацією висуванців. До команди ЗЕ, дійсно, приєдналося чимало представників з народу – підприємців, журналістів, економістів. Усі (чи майже всі) вони пройшли жорсткий відбір. Одначе, навіть найретельніші перевірки не гарантують, що і в цій «компанії» не можуть з’явитися «комерційні кандидати», які потрапили в команду чи то випадково, чи ж в результаті певних «домовленостей» політичних еліт.

Саме на такого «політичного заробітчанина» схоже і «реноме» Андрія Шевченка. Уся його передвиборча кампанія побудована на якихось «недомовках». Його персона ретельно ховається за ЗЕ-брендом. На біг-бордах, які з’явилися в окрузі, де він балотується, немає його фото. Тому дехто з виборців навіть почав припускати, що це відомий футболіст йде працювати «слугою народу» до них в округ. А кандидату тільки того й треба – головне, щоб за нього проголосували, а «з-під підпілля» вже потім будемо виходити?..

Уторованою старшими братами стежиною

Так не піде, пане Андрію. Свою політичну кар’єру варто починати з відкритості. Чому б Вам чесно не зізнатися, що ви з «династії» політичних олігархів, і два Ваших старших брати вже протоптали собі дорогу до Верховної Ради: Олександр – у 83-му виборчому окрузі, а Віктор – по 85-му (зовсім поруч).

Віктор та Олександр Шевченки

При цьому, найстарший з Шевченків  – Олександр Леонідович – про те, що політика – це справа в Україні прибуткова, зрозумів ще у 2002-му, коли вирішив вперше балотуватися до Парламенту як безпартійний самовисуванець по 204-му виборчого округу у Чернівецькій області. Спроба була невдала, але додала досвіду. У 2010-му пан Шевченко-старший вже пішов до облради – Івано-Франківської – від правлячої тоді «Нашої України». Вже за два роки – спробував знову свої сили на виборах до Парламенту як самовисуванець. Невдало. А в 2014-му все ж таки потрапив до Парламенту – на проміжних парламентських виборах – у день виборів Президента України. Та от невдача – попрацювати парламентарем вдалося тільки п’ять місяців і Верховну Раду 7-го скликання через розпад коаліції розпустили. У Парламент 8-го скликання Олександр Шевченко вже пішов під знаменами БПП. А менше ніж за рік – з фракції БПП вийшов – «з ідейних міркувань». У 2019-му вже балотувався у Президенти (між іншими кандидатами, до речі, посів восьме (!) місце у рейтингу найзаможніших кандидатів у президенти за статками згідно декларацій за 2017 рік)…

Вагомих політичних дивідендів перед своїми виборцями за час «депутатства» на різних рівнях Олександр Шевченко не заробив. Одначе, у ЗМІ в різні роки засвітився і як фігурант антикорупційних розслідувань (неодноразове неконкурентне отримання тендеру на ремонт доріг, підкуп виборців, підозри у привласненні коштів Дорожнього фонду).

За матеріалами ж активістів громадського руху ЧЕСНО, Олександр Шевченко фігурував у дев’яти антикорупційних розслідуваннях. Крім непрямого підкупу виборців на перегонах 2014-го, журналісти підозрювали, що фірма, наближена до народного депутата О. Шевченка, ймовірно, завищувала ціни на будівництвах доріг шляхом підроблення документів. Ще писали про те, фірма Олександра Шевченка «виграла» 400 мільйонів за напівтаємне утримання доріг Франківщини. Державна ж фіскальна служба підозрювала посадовців ТОВ «ПБС» нардепа Шевченка в завищенні вартості робіт з ремонту доріг. А ще – було розслідування стосовно того, що фірма нардепа Шевченка отримала підряд на 185 млн грн від Івано-Франківської САД попри свіжі підозри СБУ у завищенні цін. Крім того, у ЗМІ обговорювали, що половину з «заведених» нардепом Шевченком 32 мільйонів субвенцій на свій округ освоїли близькі до нардепа фірми. А там тобі – і владні зловживання, і махінації з бюджетними коштами. Тут же – і політична корупція, і торгівля впливом…

У середнього з братів Шевченків – Віктора Леонідовича – «послужний» список дещо коротший, так він і молодший за віком від Олександра на дев’ять років, і в політиці – лише з 2015-го. Почав свою політичну кар’єру з Івано-Франківської облради, а зараз – ще поки що – депутат Верховної Ради 8-го скликання. Зараз балотується кандидатом у своєму окрузі ще на один термін. І це попри те, що зі своїх 23 обіцянок виборцям, за підрахунками активістів, він виконав лише 9 відсотків… Проте, має зразкову відвідуваність сесій Верховної Ради і… славу типового кнопкодава парламенту…

Це був договорняк чи помилкова політична рокіровка?

І ще декілька фактів, про які варто було б знати виборцю, налаштованому проголосувати за «чесного, молодого, і, безперечно, талановитого» ЗЕ-кандидата. Приміром, як вам інформація про те, що Андрій допомагав фінансувати участь свого старшого брата Олександра у президентських виборчих перегонах? Наприкінці минулого року він перерахував в загальному 1,6 млн грн на його кампанію. Кошти перераховував як підприємець. Начебто – дуже схвально. Та тільки не дуже чесно. Бо підприємцем він попрацював усього-на-всього – лише під вибори. Для цього він офіційно зареєструвався як ФОПівець у листопаді 2018-го, а вже у лютому 2019-го (через неповних чотири місяці) припинив свою підприємницьку діяльність. І тут, як кажуть, без коментарів, виборець сам зробить належні висновки…

І останній штрих. Як повідомили нам «компетентні джерела», старший від Шевченків – Олександр Леонідович – мав і цього разу йти до Парламенту. Та несподівано зняв власну кандидатуру на користь свого помічника – Андрія Сторожука, який тепер представляє партію «Слуга народу». Тож, в одному окрузі – у 83-му – кандидата на прізвище Шевченко зняли, а у 88-му – такий кандидат з’явився. Від ЗЕ-команди. Теж Шевченко, теж Леонідович. Молодший, щоправда, на 20 років. І звуть його Андрієм. Хто його знає, «шо то за персона»?.. Чого вона тут з’явилася? І «нашо» йому той Парламент?..

Читайте також: Хто такий кандидат в нардепи по 88-му округу Андрій Шевченко?


Поділитися публікацією: