Поділитися публікацією:

В Україні перші випадки спалаху коронавірусу були зафіксовані зовсім недавно, епідемія тільки починається, в Китаї навпаки – іде на спад. Перший випадок інфікування вірусом там був зафіксований ще в січні. Тоді ми, українці, дуже скептично поставилися до епідемії – в мережі ширилися меми, в людей помічався відвертий сарказм. Аж доки небезпечний вірус не дібрався до нас. Зараз на законодавчому рівні в країні введений карантин. А яка ситуація в Китаї МІСТУ розповів франківець Олег Гутник, який вже чотири роки живе та працює там.

Олег родом з Франківська, проживає в китайському місті Чженчжоу (500 км від міста Ухань). Раніше в Івано-Франківську мав власне модельне агентство, тісно співпрацював з китайськими компаніям. Розповідає, під час однієї зі своїх поїздок в Китай на переговори з партнером, вирішив там залишитися. Зараз займається оптовими доставками в Україну, Росію, Польщу та інші країни.

Все почалося в січні, починає свою розповідь про епідемію. Знайомі з Індонезії Олегу розповідали, що в Китаї спалахнув невідомий досі вірус. Говорили, що він неконтрольований, але особливої уваги на це ніхто не звертав. Там обмежений доступ до інтернету, все строго контролюється, тому все, на що можна було опиратися, це тільки чутки – від уряду конкретних заяв не було.

Під кінець січня, каже, про це почали говорити всі – пости в соцмережах, розповіді знайомих – приховати таке вже було неможливо. Пригадує, 20 числа ходив в поліцію і побачив, що всі працюють в масках. Наступного дня всюди почали активно готуватися до епідемії та займатися дезінфекцією – обробляли метро і дороги, однак магазини, каже, все ще працювали.

24 січня в Китаї почався Новий Рік. На новорічні свята там прийнято сидіти вдома. Думали, тиждень перечекають, а потім всі повернуться до роботи та повсякденного життя. Однак вже 25 числа у всіх гарденах (гарден – це такий район, який включає в себе від 5 і більше будинків) оголосили карантин.

“Мій гарден включає 46 будинків. Нас закрили в гарденах і виходити вже можна було тільки по талонах. Потрібно було реєструватися в головного менеджера гардену, щоб він видав талон. З ним можна було виходити за межі гардена. У зв’язку з Новим роком все було закрито, працювали тільки супермакети в обмежені години, бо так у них кожного року на свята. Нам видали талончики, по яких з однієї квартири одна людина могла виходити раз в три дні.” – розповідає Олег.

Все було продезинфіковано – дороги, доріжки, стіни, стелі, ліфти. В ліфтах всюди, де є метал, закривали плівками, щоб люди не контактували з металом. Ставили паперові одноразові рушнички – люди натискали на кнопки цими рушничками і одразу викидали. Паралельно гардени почали обробляти з повітря.
В цей же час, розповідає Олег, в Китаї спалахнув ще один вірус – курячого грипу – і повністю заборонили до продажу та споживання будь-яке м’ясо. Вважалося, що він передається саме через м’ясо. З іншими продуктами харчування проблем не було – завжди завозили свіжі. Однак, згадує, в один період були труднощі з питною водою – її майже не було, а з крану текла дуже хлорована.

Приблизно з 28 січня всі гардени повністю закрили. Людей не випускали з будинків, окрім випадків, коли треба було піти в супермаркет по продукти харчування. Там все теж все строго контролювалося – у великий супермаркет дозволявся вхід до 5 людей. В усіх міряли температуру, пропускали тільки з документами. За паспортом фіксували хто і в який час заходить і виходить. У приміщення пропускали тільки після того, як провели запис за документом, що засвідчує особу та після того, як поміряли температуру.

“Особисто я за межі гардена не виходив. У кожному гардені є продуковий магазин, в який завжди все привозять. Виходити за його межі не було необхідності“, – згадує Олег.

На момент ізоляції, каже, особливого графіку не було. Прокидалися, снідали. Олег розвивав сторінки своїх компаній в соціальних мережах, а його дівчина працювала дистанційно. Потім обід та вечеря. Практично весь вільний час, каже, готували.

Під час карантину дуже сильно розвинулась онлайн-торгівля, онлайн-продажі, бізнес, навчання – всі почали масово вчитися, продавати, викладати дистанційно. Практично весь бізнес, який можна було перевести в режим online, перевели.

На період карантинних обмежень всі сиділи по домах, виходити на вулицю було строго заборонено, крім працівників першої необхідності. Тільки поліція, медпрацівники, прибиральники, які прибирали вулиці, та люди, які доставляли продукти харчування в супермаркети.

Олег каже, що зараз ситуація набагато краща, карантин уже закінчився, всі можуть спокійно пересуватися. Але ввели закон і кожен при виході має сканувати QR-код. Таким чином комісія запобігання розповсюдження вірусу моніторить кожного жителя на предмет, де він переміщався. В разі хвороби його і всіх, з ким він контактував, ізолюють.

Карантин діє тільки для приїжджих. Раніше, до 15 березня можна було проходити карантин вдома, тебе закривали на два тижні, повністю опечатували, привозили їжу та все необхідне за власний рахунок і двічі на день приходили міряти температуру. Зараз діють інші обмеження для приїжджих – повинні проходити карантин в спеціалізованих закладах уже за їхній рахунок.

Для всіх інших карантин закінчений, ніяких обмежень немає, окрім коду та масок. Стосовно масок, каже, що їх почали носити ще з першого дня карантину і за порушення цього правила взагалі є кримінальна відповідальність.

19 березня, каже, був взагалі дуже крутий день – тоді не було зафіксовано жодного випадку інфікування коронавірусом. Від себе додав:

“Всім, хто буде читати цю статтю, я наполегливо рекомендую – залишайтеся вдома і часто мийте руки. Дотримуйтеся карантину, це найбільш вірогідний шанс того, що ви не заразитеся. Це ваше життя і воно у ваших руках!”


Поділитися публікацією:
Теги: