Поділитися публікацією:

Генпрокурор Ірина Венедіктова прокоментувала призначення Святослава Піскуна своїм радником на громадських засадах.

Про це вона написала у себе в Facebook.

“Найцінніше, що є у людини, – це досвід. Негативний і позитивний, підйоми і падіння і знов підйоми. І, коли людина десятиліттями в професії, залишається соціально активною та за нею ідуть колективи, – вона ефективна. Тому я безмежно вдячна всім “реформаторам” і “активістам” за поради і бачення моїх заступників і радників з новими обличчями – мабуть їх треба брати відразу ж з пологових будинків”, – зазначила Венедіктова.

За її словами, “і лікарі, і вчителі, і правоохоронці працюють при різних президентах”, “це люди систем”, які “працюють на державу в рамках, встановлених законом, виконуючи свої функції”.

“І не треба їх плутати з політиками”, – додала Венедіктова.

Напередодні стало відомо, що Святослав Піскун став радником генпрокурора Ірини Венедіктової на громадських засадах.

Святослав Піскун обіймав посаду генпрокурора тричі – з липня 2002 року по жовтень 2003 року, з грудня 2004 року по жовтень 2005 року і з квітня по травень 2007 року.

У 2003 році Піскун був звільнений з посади генпрокурора за «низку порушень» і «надмірну політизацію ГПУ і створення власного політичного іміджу». У наступному році він поновився на посаді генпрокурора через суд.

Піскун стверджував, що після приходу до влади Віктора Януковича на нього чинився «жахливий тиск» з метою дати свідчення проти Юлії Тимошенко. Коли ж оточення Януковича отримало відмову, почалися проблеми у бізнесу родини Піскуна.

За даними ЗМІ, в 2013 році Піскун разом з родиною емігрував до Франції через нібито політичний тиск. Однак згодом він пояснив, що за кордоном перебував для реабілітації.

У 2015 році стало відомо, що Піскун володіє розкішною віллою на Лазурному узбережжі Франції. У відповідь Піскун заявив, що його дружина 25 років займається «серйозним бізнесом».

Святослав Піскун пройшов до Верховної Ради 5-го і 6-го скликання. Він голосував за скандальний закон про основи державної мовної політики (закон Ківалова-Колесніченка), який пізніше був визнаний неконституційним.

Редактор: Ірина Кутєлєва-Коваленко


Поділитися публікацією:
Теги: