Поділитися публікацією:

Фото:volynnews.com

Попри молодий вік, наша героїня може похизуватись чималими здобутками – двічі чемпіонка України, переможниця кубка України, володарка нагород різного гатунку польської ліги. Усе це про нашу сьогоднішню співрозмовницю, захисницю національної збірної України та найтитулованішого клубу Чехії празької “Спарти” Мар’яну Іванишин.


– Як розпочинався ваш футбольний шлях? 
– У 2004 році я поступила у ДЮСШ №3, де на базі школи-інтернату №1 почала розвиватись секція жіночого футболу. Мій перший тренер Іван Іванович Олійник.

– Вашим першим професійним клубом був калуський “Нафтохімік”. Пам’ятайте дебют в основній команді? 
– Перший дебют у професійному футболі ніколи не забувається. 15 травня 2008 року у віці 15 років я дебютувала у складі “Нафтохіміка”. Тоді ми перемогли костопільську “Родину” з рахунком 4:1.

– У тому ж сезоні калуська команда вперше здобула право зіграти у Кубку УЄФА. Які враження від дебюту на європейському рівні? 
– Враження від дебюту на європейському рівні були неймовірними. Наш дебют вийшов насправді фантастичним, адже у Вроцлаві (на першому етапі Кубка УЄФА – ред.) ми зайняли перше місце в групі та пробились до наступного раунду. Це була велика праця всієї команди.

– Блискуче подолавши перший етап Кубка УЄФА, “Нафтохімік” на власному полі не зумів продовжити фурор у другому раунді турніру. Чого не вистачило, щоб потрапити до плей-офф найпрестижнішого європейського клубного турніру? 
– Оскільки наша команда вперше грала на такому високому рівні, нам не вистачило європейського досвіду і ми не зуміли скласти гідну конкуренцію більш досвідченим суперницям.

– По завершенню сезону ви залишили калуську команду і перебрались до чернігівської “Легенди”. Чим зумовлене таке рішення і як виник варіант з “Легендою”? 
– На той час у “Нафтохіміку” були фінансові труднощі і з’явилася пропозиція з чернігівської “Легенди”. І саме тоді вирішила перебратись до Чернігова.

– За час перебування у Чернігові ви “зібрали” два національні “золота”, два “срібла” та здобули кубок України. Далі був перехід до “Гурніка” з Лєнчни. Розкажіть про польський етап Вашої кар’єри. 
– Мене запросили приїхати на перегляд до польської команди. Чому б і не спробувати себе в новому чемпіонаті? Мене зацікавила їхня пропозиція і я залишилась в Польщі. Перехід до “Гурніка” став новим випробуванням для мене. Протягом трьох років, проведених в команді, я стала віце-чемпіоном Польщі (2013/2014), двічі здобувала бронзові нагороди (2012/2013, 2014/2015), а також двічі ставала фіналісткою кубка країни (2014/2015, 2015/2016).

– Влітку 2016-го ви переїжджаєте до Чехії, ставши гравцем найтитулованішого клубу чеського чемпіонату – празької “Спарти”. Чи важко було адаптуватись в Чехії?
– Адаптація у мене пройшла дуже швидко. Мене добре сприйняли та й взагалі приємний мікроклімат в команді.

– Мовний бар’єр не став на заваді?
– Перший час було важко. Та з часом почала розуміти. А тепер навіть можу трохи говорити чеською.


– Наразі у національному чемпіонаті ваша команда розташувалась на другій сходинці, програючи іншому клубу з Праги “Славії” три очки. Яке завдання стоїть перед “Спартою” у поточному сезоні?
– Завдання на сезон для “Спарти” як завжди високі – виграти чемпіонат та кубок, а також достойно виступити у Лізі чемпіонів УЄФА.

– Найбільш принциповим у Чехії вважається футбольне протистояння “Славії” та “Спарти”. Чи передались такі ж настрої у жіночий футбол?
– Так, звичайно (посміхається – ред.). Як і у чоловічому футболі “Славія” для нас принциповий суперник. Вони це називають “Празьке дербі”.

– Ви встигли зіграти на найвищому рівні у трьох країнах – Україні, Польщі та Чехії. Які основні відмінності (чи подібності) у ставленні до жіночого футболу у цих країнах?
– Так, я зіграла в трьох країнах. Хочу зазначити, що у Чехії найбільше розвивають жіночий футбол. Там проводять різного роду акції та вкладають кошти у розвиток нашого виду спорту. Вони розвиваються маленькими кроками і стараються, щоб у них він став популярним видом спорту. Щодо відвідуваності, то у Чехії бувають матчі, коли граєш з сильним суперником приходять максимум 300 глядачів, в Україні теж приходить достатньо людей, а у Польщі трохи менше. Не скажу напевне, та у Чехії найбільш розвинений даний вид спорту. Не хочеться ображати Україну, у нас також багато людей люблять і цікавляться жіночим футболом (посміхається – ред.).

– Від справ клубних – до справ національних. 2016 рік видався дуже плідним для Вас – перехід до “Спарти”, дебют у національній збірній України. Якими були враження від дебютної гри у “синьо-жовтій” футболці?
– Для кожного гравця дебют у синьо-жовтій футболці – це вже велике досягнення. Емоції мене переповняли, перед матчем було трішки хвилювання, але з виходом на поле все минуло. Мій дебют видався вдалим і ми здобули важливу перемогу (на “Арені Львів” Україна з рахунком 2:0 перемогла збірну Греції – ред.).

– На жаль, за підсумком відбірної кампанії збірна не зуміла пробитись до плей-офф чемпіонату Європи. На вашу думку, чого не вистачило нашій команді?
– У нас хороша команда. Нам не вистачило спортивного везіння. У грі проти Румунії у нас були моменти, та ми їх не використали, тоді як румунки реалізували всі свої можливості. Звичайно прикро, що ми не зуміли пробитися до плей-офф чемпіонату Європи.

– Чи справедливо говорити про так звану “зміну поколінь” в національній збірній?
– Для збірної завжди існує така зміна поколінь. Головне, що тренерський склад, який сьогодні є, знає, впевнений у молодих гравцях, довіряє їм і випускає на поле. Це – найголовніше.

– Побажання від Мар’яни Іванишин нашим читачам у Новому Році.
– У Новому Році хочу побажати всім міцного здоров’я, миру і щоб у ваших сім’ях все було добре. Хочу побажати цього кожній українській родині та всім вболівальникам.

Довідка “Футбольного Франківська”:
Мар’яна ІВАНИШИН (24.08.1992)
Вихованка ДЮСШ №3 (Івано-Франківськ) 
Доросла кар’єра: 
2008 – 2009 – ЖФК “Нафтохімік” (Калуш)
2009 – 2012 – ЖФК “Легенда” (Чернігів)
2013 – 2016. – “Гурнік” (Лєнчна, Польща)
2016 – до н. ч. – “Спарта” (Прага, Чехія)
Досягнення: 
чемпіонка України (2009, 2010), віце-чемпіонка України (2011), бронзова призерка чемпіонату України (2008), володарка кубка України (2010), фіналістка кубка України (2011), срібна призерка чемпіонату Польщі (2013/2014, 2015/2016), бронзова призерка чемпіонату Польщі (2012/2013, 2014/2015), фіналістка кубка Польщі (2014/2015, 2015/2016).

У віці 15-ти років Мар’яна дебютувала в складі на той час чемпіона України калуського “Нафтохіміка”. І вже в першому сезоні разом із командою зуміла вибороти “бронзу” національного чемпіонату. Наступного року захисниця перебралась до чернігівської “Легенди”, де двічі приміряла золоті нагороди чемпіонату України (в сезонах 2009 та 2010 років). У січні 2013 року залишає розташування чернігівського клубу та переходить до “Гурніка” з Лєнчни. Протягом трьох сезонів, проведених у польському клубі, двічі ставала віце-чемпіонкою Польщі, двічі приміряла бронзові нагороди, а також двічі зуміла дістатися фіналу національного кубка. Влітку 2016-го Мар’яна стала гравцем вісімнадцятиразового (!) чемпіона Чехії – празького клубу “Спарта”.

Джерело:ff.if.ua


Поділитися публікацією:
Теги: