Поділитися публікацією:

Фото: prostir.museum

У рамках закриття виставки вишитого іконостасу храму Погінської Богородиці (автори Микола Симчич, Валерій Малиновський та Олександр Охапкін) у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського відбувся круглий стіл «Сучасна ікона. Шляхи розвитку».

Учасники зібрання розмірковували про традицію і новизну у сакральному мистецтві, зокрема у питанні оформлення інтер’єру храмів. Власне нетрадиційний підхід до оформлення сакральних споруд, продемонстрований на виставці, викликав найбільше дискусій у церковних і мистецтвознавчих колах.

Щойно замисливши таке унікальне оздоблення святого місця, автор ідеї вишитого іконостасу отець Никодим Гуралюк, настоятель монастиря Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого, перебував в очікуванні критики на свою адресу. Ідея з’явилася йому під час відвідин паломницьких центрів Єрусалиму, Люрду, кожен із яких відзначався певними унікальними рисами. Особливістю ж марійського місця в Погоні став нетрадиційний іконостас.

За визначенням мистецтвознавців, канонічність ікони визначає не її форма (вишита чи живописна), а чіткість відтворення певної церковної традиції. Право на існування вишитого іконостасу в українському храмі відстояли його автори, виконавши новий за формою витвір з належним дотриманням традицій іконографії. На думку митців, довільність форми – це справжній дар художнику канонічної форми.

Необхідність відвести належне місце в сакральному середовищі Церкви вишиттю як найкращому взірцеві українського мистецтва підкреслює і отець Іван Рибарук, парох Церкви Пресвятої Богородиці с. Криворівні Верховинського району.

Цей новий, проте глибоко закорінений в народну мистецьку традицію підхід до оздоблення храму отримав благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Пресвященного Кир Володимира Війтишина, який підкреслив шедевральність української ікони та важливість її збереження. У цьому контексті було акцентовано актуальність тісної співпраці Церкви та музеїв задля грунтовного наукового опрацювання іконописної спадщини та відзначено культурно-ідеологічну роль музейних закладів у підтримці та популяризації мистецьких здобутків.

Віта БОЙЧУК, завідувач науково-освітнього відділу музею


Поділитися публікацією:
Теги: